Позичальники, давайте хоч якось домовимося!

Популярні на початку минулого року слогани, ніби "Купуй сьогодні, плати завтра" зараз потрібно замінити на "Боржники, давайте хоч якось домовимося!".

Банки нарощують арсенал поступок позичальникам, хоча отримати всі видані позики у них навряд чи вийде. Адже їм потрібно ще і нові кредити видавати, інакше банківський бізнес абсолютно ламатиметься.

Враховуючи нинішній рівень недовіри до банківської системи і державних органів, українці ще не скоро будуть так само активно користуватися банківськими послугами, як рік-півтора назад. І якщо за станом на кінець 2008 року населення позичило у банків 250 млрд. 5 млн.грн, то на 1 квітня 2009 року кредитний портфель фізліц зменшився до 235,9 млрд. грн (по індикативній групі, 126 банків – членів АУБ). І банкіри прогнозують подальше скорочення запозичень.

Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків, падіння кредитування пов'язує не тільки з падінням рівня довіри населення, але і з фінансовими чинниками: «Різко зменшується пасивна частина – ми бачимо відтік депозитів. Крім того, ростуть і ризики кредитування, банки вимушені дуже акуратно відноситися до видачі нових кредитів, і це відображається і на процентній ставці. Ну і ми повинні розуміти, що відбувається зменшення, звуження зон кредитування в економіці – адже сама економіка зменшується в об'ємах, банки вимушені це враховувати», – заявив він. За словами пана Сугоняко, нові кредити сьогодні видаються в мінімальних об'ємах. «Система працює з тим кредитним портфелем, який вже був в системі до кризи. Зараз в основному йдеться про те, щоб поверталися кредити, які вже видані», – відзначив глава АУБ.

Але ж кредитування – одна з головних функцій банківських установ. Без нього ламається весь ланцюжок фінансових послуг. Проте зараз споживачі питають про кредити все рідше, а банкіри про них вважають за краще взагалі не говорити.

Дороге задоволення

За даними компанії «Простобанк Консалтинг», з 50 банків – лідерів по активах, на початку травня лише шість фінустанов приймають заявки на покупку нових іномарок в кредит в національній валюті. Вони готові позичити покупцям на три-п'ять, рідше сім років, за умови внесення авансу (від 25% до 50%) під ефективну (реальну) ставку від 22% до 28% річних. А ось доларові автокредити, як і місяць тому, пропонував лише один крупний банк – на умовах 50-процентного авансу на трі–пять років під реальні 21,8%–20,9% річних.

На ринку іпотеки зовсім сумно: на первинному ринку можна спробувати отримати пільговий кредит (його видає лише один банк спільно з Державною іпотечною установою) на термін від 5 до 13 років з 25-процентним авансом під 15–15,6% річних в гривні. Але за цей кредит можна купити житло лише у одного конкретного забудовника. Є ще одна пропозиція, також під покупку у певного забудовника, але вже зовсім не пільгове: аванс 20–50%, ставка 17–20,5% річних в гривні на 5–20 років. Покупку житла на вторинному ринку, за даними Простобанк Консалтинг, з 50 великих кредитують також тільки два банки. Але вони вимагають аванс від 50% і вище, ефективна ставка коливається в районі 28% річних, а повернути позику доведеться в одному випадку вже через рік, в іншому – через п'ять років.

Споживчий кредит налічкой на будь-які цілі можна отримати в чотирьох банках – як правило, для його отримання потрібний поручитель, ефективна ставка складає від 55% річних, а максимальна сума 25 тис. грн. Можна придбати товари в кредит (під 55–87% річних), причому навіть з нульовим першим внеском, або оформити кредитну карту – таку послугу надають два крупні банки.

Потягнути нинішні ставки і умови кредитування можуть досить обмежене число позичальників. Не збільшує привабливості банківських позик і поведінка фінустанов під час кризи – адже багато позичальників випробували на собі не тільки різке зростання курсу валюти, але і підвищення ставок за кредитами. Втім, останнім часом банки стають не тільки тямущішими, але і поступливішими.

Назустріч грошам

Проблемна заборгованість росте, як на дріжджах: за даними Нацбанку, за I квартал об'єм прострочених кредитів збільшився більш ніж наполовину, досягнувши майже 28 млрд. грн (більше 10% всього портфеля). І це тільки офіційні дані – згідно експертним оцінкам, «погані» кредити зараз складають від 35% до 45%. Банки намагаються вирішити цю проблему, але поки результати не вражають.

Впродовж ноября–марта банкіри пропонували боржникам, що прострочили платежі, лише дві основні схеми ослаблення кредитного тягаря: кредитні канікули і реструктуризацію.

Перший варіант, як правило, означав відстрочення на полгода-год по оплаті тіла кредиту, при цьому відсотки потрібно було вносити регулярно. Рідкісним щасливчикам з дуже поважними причинами вдавалося домовитися про те, щоб декілька місяців взагалі нічого не платити банку.

Реструктуризація ж подразумевала лише розтягання погашення кредиту на триваліший термін – таким чином знижувалося щомісячне навантаження на платника. Проте ряд банків зобов'язували позичальників підписати при цьому додаткові угоди, які передбачали. можливість підвищення банком процентної ставки в майбутньому. Навряд чи варто сумніватися, що банки спробують на цьому запрацювати, коли ситуація нормалізується.

Банкіри розраховували, що їх «програми лояльності» дозволять збільшити платежі по проблемних кредитах відсотків на 40–50. Проте реально їм вдалося приростити надходження максимум на 25%. І тут більше зіграли пільгові курси валюти, по яких банки пропонували гасити валютні кредити.

Але фінансисти вирішили не зупинятися і, ради відновлення грошових потоків в банки, готові упроваджувати цікавіші схеми. Так, вже десяток найбільших банків дозволяють переоформляти кредити на охочого придбати об'єкт застави – автомобіль або квартиру. В цьому випадку заборгованість по кредиту разом з майном переводиться на нового (платоспроможного) клієнта на тих же умовах.

Ну а найцікавішим для позичальників стало зниження поряд банків ставок за кредитами, що діяли. І якщо деякі банки просто знижують ставки на 1–2%, то в окремих випадках таке здешевлення кредиту суміщають ще і з його реструктуризацією. У результаті, якщо з настанням кризи і девальвацією гривни регулярні платежі деяких валютних позичальників підскочили до рівня 90–100% від їх доходів (що робило неможливою їх сплату), то зараз використання «програм лояльності» в комплексі дозволяє понизити платежі до 50–60% доходів позичальника. Що робить обслуговування позики реальнішим.

Якщо ці кроки, зроблені поки лише 10-15 банками, дійсно зменшать частку проблемних кредитів, до цих схем звернеться і решта фінустанов. Оптимісти вірять, що набір «кредитних пільг» дозволить впродовж поточного року збільшити об'єм платежів по проблемних кредитах хоч би на 15–20%. Але в той же час люди продовжують втрачати роботу, а рівень їх доходів падає, так що з'являтимуться і нові неплатники. А якщо у людини грошей немає, примусити його погасити кредит не вийде навіть на найвигідніших умовах.

З кредитом і без грошей

Доля позичальників, що через обставини опинилися нездібними обслуговувати свої кредити, сьогодні виглядає досить туманно. Банкам не вигідно активізувати процедуру вилучення і реалізації застав хоч би тому, що величезна кількість пропозицій машин і квартир вкачає ціни на них. Набагато переважно знайти грошового покупця або банку, або самому позичальникові. Але при падінні цін, що вже відбулося, навіть продаж застави може не покрити всієї суми кредиту. І тоді стягнення може бути накладене на решту майна боржника в судовому порядку. У нього можуть вилучити все майно, за винятком лише найнеобхіднішого.

При нинішньому порядку стягнення боргів розплачуватися по ним можна все життя. Хоча юристи говорять, що при грамотному підході можна і банку попсувати нерви, і об'єкт застави залишити, зокрема, квартиру – якщо вона невеликій площі, і там проживають неповнолітні діти.

Зробити ситуацію цивілізованішою могло б впровадження процедури банкрутства фізичної особи – вона існує в країнах Європи і в США. Законопроект про це півтора місяці тому був поданий до парламенту і може бути розглянутий вже цього місяця. У документі виписаний порядок визнання банкротом фізліца, терміни і черговість його розрахунків з кредиторами, а також досить жорсткі наслідки – зокрема, п'ятирічна заборона займатися підприємництвом, купувати майно або отримувати кредит. «Переклавши відповідальність за масові неповернення боргів на населення, банки остаточно вичерпають свій кредит довіри. Крім того, фактичне доведення банкрота до жебрацтва невигідно фінансистам – таким чином вони втрачають не тільки надію на повернення грошей зараз, але і потенційних клієнтів надалі», – упевнений керівник аналітичного відділу компанії по управлінню активами «Бонум Груп» Олександр Дмітрієв.

Часи кредитного буму і скажених заробітків на споживчих кредитах пішли для банків безповоротно і найближчим часом навряд чи повернуться. Їм залишається лише домовлятися з позичальниками про найбільш прийнятні схеми повернення кредитів і зміщувати свою увагу в сегмент корпоративного кредитування – адже засоби потрібні і для розвитку підприємств і економіки, а не тільки для зростання споживання серед громадян