Нові статті про «садіння» за невидачу депозитів – даремне втирання окулярів. Думка експерта.

В Верховной раде зарегистрирован законопроект, который якобы должен помочь населению забирать свои сбережения из банков.

Зокрема, пропонована нова стаття 197-2 Кримінальні Кодекси України в розділ «Злочину проти власності» про «невидачу банківського внеску» передбачає:

1. Умисне порушення умов договору банківського внеску (депозиту), що спричинило невидачу банківського внеску і відсотків по ньому на першу вимогу вкладника, здійснене посадовцем банку, карається штрафом від восьмисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням свободи на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той же термін, з позбавленням має рацію посідати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першої справжньої статті, здійснене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або в крупних розмірах, караються позбавленням волі на термін від п'яти до восьми років з позбавленням має рацію посідати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.


По суті, поява статті 197-2 в Кримінальному Кодексі України - це створення видимості роботи наших депутатів (перш за все для звітності перед виборцями, що вони працюють і намагаються вирішити гострі проблеми, що виникли під час економічної кризи), відзначає в ексклюзивному коментарі для УБР президент «Союзу консультантів по економіці і праву» Ігор Годецкий.

Але фахівці в юриспруденції реально розуміють, що це все ні кому не потрібний фарс, оскільки в Кримінальному кодексі України вже є ряд статей з фактично аналогічним складом злочину.

Ініціатори нової статті забули про існування ст. 364 УК України, де за зловживання владою або службовим положенням (якщо збиток складає на сьогодні більше 31300 гривень) передбачається позбавлення волі і позбавлення має рацію посідати певні посади або займатися певною діяльністю, а ст. 365 УК України, передбачено за перевищення влади або службових повноважень позбавлення волі на строк до 5 років, з позбавленням має рацію посідати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Таким чином, бачимо, що на сьогоднішній день вже існують статті в Кримінальному Кодексі України, якими передбачена відповідальність посадовців банку за зловживання, перевищення своїх службових обов'язків при рішенні питань по депозитах. Але відповідні статті, як і багато інших в нашому законодавстві правоохоронні органи просто не бажають застосовувати. Хто чув про засудження хоч би одного банкіра за зловживання? А тому внесення змін до вже існуючого Кримінального кодексу навряд чи щось змінить. Єдине до чого це приведе, так це до появи в договорах депозиту нової невигідної для вкладників умови, а саме – оскільки в ч. 1ст. 197-2 передбачено посилання на умови договору – в договорах збільшаться терміни розгляду банками заяв вкладників про дострокове повернення депозиту, або з'явиться якась аналогічна договірна «отмазка».

Якби законодавець дійсно хотів би поставити хрест на свавілля банкірів, то сенс статті був би сформульований таким чином, як це законодавець відзначив в ст. 14-1 КОАП України - "невидачу на першу вимогу вкладника посадовцем банку в строк, що перевищує 2 банківських дня, всієї суми депозиту і відсотків, вабить покарання передбачене цією статтею, якщо працівник банку не доведе документально фізичну неможливість видати гроша або не дасть письмової вказівки (щодо депозиту і відсотків) керівника банку, в останньому випадку відповідальність повинен нести керівник банку ". Щоб потім не трапилося такої ситуації, коли Ухвалою Правління НБУ від 5 грудня 2008 спочатку було заборонено дострокове повернення депозитів, а вже 10 квітня 2009 року представник юридичного департаменту НБУ в окружному адміністративному суді г. Києва заявив про те, що НБУ не забороняв достроково розривати договори банківських депозитів!

Що стосується нововведення в статті 197-2 УК України, а саме введення для службових осіб банку штрафу від 800 -1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то вважаю це абсолютно неефективним методом впливу для працівників банку. Оскільки не повернення депозиту у розмірі 150 000 гривень (т. е. у розмірі відносно якого державою гарантоване повернення), вкладеного в банк під 20% річних дає банку за рік прибуток в 30 000 гривень, а новий штраф складає лише 17 000 гривень.

Висновок - банку вигідніше не віддавати депозити, адже з 30 000 гривень оплачуючи штраф лише 17 000 гривень, залишається 13 000 гривень доходу!

Ефективнішим покаранням було б введення штрафу, розмір якого в 2-3 рази перевищував би розмір суми не виплаченого депозиту з відсотками