Наліт нормальний. Досвідчені нальотчики і любителі з сокирами запросто грабують українські банки

За 5 років число банківських пограбувань в Україні виросло в 10 разів. Окрім досвідчених нальотчиків на справу йдуть любителі з сокирами і іграшковими пістолетами. А банки як і раніше економлять на охороні, ризикуючи життями і персоналу, і клієнтів

Дочекавшись, коли у відділенні банку не залишиться відвідувачів, чоловік в плащі і чорній шапці підійшов до касирки, показав пістолет і ввічливо попросив віддати йому всі гроші. У відповідь співробітниця банку закрила віконце каси і натиснула кнопку сигналізації. Грабіжник втік буквально за хвилину до прибуття бійців держохорони. Свідки на вулиці повідомили, що чоловік в плащі сховався в кав'ярні неподалеку. «Наші співробітники були упевнені, що приміщення крізне, і нальотчик пішов дворами, – згадує Наталія Вишнєвська, прес-секретар департаменту Державної служби охорони при МВС України. – Вони здивувалися, виявивши його за столиком з чашкою кави».

Історією двомісячної давнини про неудачливого грабіжника з села Куткир Львівської області зацікавилася преса: газети писали про непросту долю 39-річного Мирослава Сиранта, батька-одинака, який залишився без роботи з трьома дітьми і двома неоплаченими кредитами. Одного разу Мирослав сказав нащадкам, що їде в місто Золочев позичити грошей, а сам відправився грабувати відділення Укрсиббанку, якому був винен.

Пора по банках

За минулий рік банки грабували удвічі частіше, а за останні п'ять років число пограбувань виросло на порядок. Згадуючи події минулого літа, мешканка Дарницького району Києва пенсіонерка Надія Харітонова немов переказує сюжет голлівудського бойовика.

Спочатку біля її будинку пограбували Приватбанк – озброєний обрізом нальотчик поніс $7400, а через два тижні постраждав той, що знаходиться по сусідству Ощадбанк – двоє чоловіків з автоматом забрали з каси 5 тис. грн. «Якраз прийшла за квартиру платити, а банк закритий. Із-за пограбування. Я, знаєте, навіть не здивувалася», – признається Надія Гаврилівна.

Банки перетворилися на джерело здобичі не тільки для досвідчених злочинців, але і для профанів. У міліції говорять, що все частіше професію банківського грабіжника освоюють збанкрутілі бізнесмени, підхмелені підлітки або безнадійні позичальники.

До речі, історія Мирослава Сиранта не єдиний в Україні приклад, коли боржник намагався обчистити свого кредитора. Минулого року в місті Броди двоє хлопців прорили підземний тунель до відділення банку, в якому збиралися розкрити сейф. Плани порушила сигналізація, що спрацювала, коли ті, що копають почали продовбувати бетонну підлогу. Одного з грабіжників затримала міліція. З'ясувалося, що його підялинник добре вивчив приміщення банку, коли оформляв в нім кредит на покупку машини.

Легка здобич

Отделеніє Кредобанка в центрі Києва нагадує офіс турфірми: напівпідвал, вікно у всю стіну, скляні двері, всередині – дві співробітниці. Дивно, але через два тижні після того, як громадянин з «предметом, схожим на обріз» поніс звідси набиту банкнотами сумку ($1500, 17400 грн. 1890 євро, 4500 рублів), банк так і не найняв охоронця. Кореспонденти Фокусапобивалі в п'яти банківських відділеннях, які недавно пережили грабіж, і лише в одному зустріли охоронця – неозброєного пенсіонера з газетою.

У листопаді глава МВС Юрій Луценко звинуватив в масових пограбуваннях самих банкірів, які економлять на безпеці, а генпрокурор Олександр Медведько наказав підпорядкованим перевірити системи охорони в банках, і якщо таких систем немає – заводити кримінальні справи на керівників за службову халатність. З свого боку Нацбанк підвищив вимоги до організації охорони банківських приміщень – по нових нормах в них повинні бути встановлені системи відеоспостереження і пулезащитноє огорожа робочих місць касирів.

Броня захищає не тільки від куль. 13 листопада в столичному відділенні Укрсиббанку з'явився чоловік в марлевій пов'язці з сокирою в руці. Відвідувач спробував розбити броньоване скло, але воно не піддалося, і зловмисник пішов. Через декілька днів в Києві чоловік в медичній масці з сокирою прийшов у відділення Индэкс-банку, де розгромив огорожу каси і викрав близько 100 тис. грн. До речі, марлеві пов'язки періоду грипозної паніки стали писком моди серед нальотчиків.

11 листопада в Дніпропетровську четверо грабіжників, озброєних ножем і пістолетами, напали на відділення Приватбанку. Здобиччю злочинців стали 100 грн. три пластикові картки і два мобільні телефони. Наступного дня, коли банду затримали, виявилось, що троє її членів – неповнолітні. Декількома днями раніше вони ж, закривши обличчя марлевими пов'язками, напали на два відділення Ощадбанка: з першого понесли 501 грн. а з другого пошли ні з чим – касир сказала, що викликала міліцію, і підлітки втекли.

Як зброя злочинці, що починають, використовують іноді абсолютно несподівані інструменти. Два херсонці, плануючи наліт на касу торгової бази, для маскування відростили бороди, а ідеолог пограбування озброївся пластмасовими пістолетами свого сина. Інший випадок в Херсоні теж відрізнився абсурдністю: 43-річний городянин пішов грабувати відділення Ощадбанка з плоскогубцями – замотаний в ганчірку інструмент він видав за пістолет. Йому повірили і віддали дві тисячі гривень. Правда, на виході з банку нальотчика вже чекала міліція.

Ощадбанк частіше за інших стає жертвою грабежу: минулого року відбулося 40 нападів на його відділення (20 розкрито). На другому місці Приватбанк – 18 нападів (4 розкрито). Всього з минулого року не розкрито 41 напад.

Не озброєні і нешкідливі

Банкір і народний депутат Василь Горбаль говорить, що банки стають легкою здобиччю, оскільки останні п'ять років змагалися в нарощуванні філіальної мережі, часто нехтуючи безпекою. «Зростання мережі було одним з основних показників, який цікавив іноземних банкірів при виборі банку для покупки», – пояснює пан Горбаль. Таким чином, банківські відділень відкривалося все більше, і оскільки істотного прибутку вони не приносили, банкіри не розщедрювалися на їх охорону. Іноді на безпеці економлять управлінці в регіонах, бажаючи показати велику прибутковість своїх відділень.

Число банківських установ в країні досягло майже 20 тисяч. Близько половини з них – під охороною ГСО. «Інші самі вибирають як технічні засоби, так і фізичну охорону – відомчу або приватну», – говорить заступник начальника департаменту Державної служби охорони Михайло Попік, відзначаючи, що близько 30% банківських відділень не оснащено камерами спостереження, спеціальними кабінами для касирів і т. д. До зустрічі з грабіжником часто не готові і самі співробітники.

«В більшості випадків касири тиснуть тривожну кнопку, коли нальотчик вже сховався. Деякі спочатку дзвонять начальству, а потім в міліцію», – говорить прес-секретар департаменту ГСО Наталія Вишнєвська. Василь Горбаль погоджується: більшість банківських співробітників в Україні не проходять інструктаж і не знають, як діяти у разі пограбування. Касирки, які вступають в сутичку з озброєним нальотчиком і відбивають касу, зовсім не заслуговують захоплень. «Головне – не допустити людські жертви, тому геройство в даному випадку непохвально», – говорить банкір.

Член ради безпеки Асоціації українських банків Олександр Моськаленко підрахував, що забезпечення невеликого банківського відділення технічними засобами охорони (броньовані кабіни кас, відеоспостереження, системи сигналізацій і т. д. ) сьогодні обійдеться в 200–500 тис. грн. Технічну охорону, упевнений пан Моськаленко, вигідніше замовляти у ГСО, а фізичну, тобто охоронця, дешевше найняти в приватній фірмі. «Звичайно, всім банкірам подобається охорона з вогнепальною зброєю, але 45 гривень в годину – це дуже дорого, приватні фірми в півтора рази дешевше», – говорить Олександр Моськаленко.

Приватні – означає без повноважень міліції і з травматичною зброєю. Банкіри давно звинувачують ГСО в монополізмі на ринку охоронних послуг і лобіюють ухвалення закону, який дозволив би приватникам використовувати бойові стовбури. Але у такої ініціативи багато супротивників, що недивно в країні, де ще 10 років тому під прикриттям охоронних фірм промишляли більшість злочинних угрупувань