Камінь на шиї. Кредит МВФ підштовхує Україну до дефолту?!

Міжнародний Валютний Фонд ніколи не дає в кредит безпосередньо тверду валюту. Позика надається у вигляді так званих спеціальних прав запозичення. Чому ж така позика може пошкодити економіці?

Співпраця з МВФ передувала дефолту в Аргентині (2001 рік), а також було причиною поглиблення кризи в Мексиці, що супроводжувалася двократною девальвацією національної валюти (1994–1995 роки). Крім того, кредити МВФ не зупинили падіння економіки і корпоративні дефолти в Південно-східній Азії (1997–1998 роки), пишуть Контракти. І навпаки, країни, які нехтували дорадчим керівництвом міжнародних установ (Малайзія, Південна Корея), відчували себе упевненіше. Чому ж заїм МВФ може пошкодити економіці?

Найголовніший факт, який може стати відкриттям для багатьох, — Україна не отримала від МВФ ніяких грошей. Річ у тому, що Фонд ніколи не дає в кредит безпосередньо тверду валюту. Позика надається у вигляді так званих спеціальних прав запозичення (SDR) — емітованих Мвфіськусственних платіжних засобів. Отриманий кредит враховується при обчисленні міжнародних резервів Нацбанку, покращуючи статистичні показники, передає Інфобуд. Проте SDR не є ні валютою, ні цінними паперами, і можливості їх використання дуже обмежені. Щоб витратити ці умовні одиниці, треба заздалегідь домовитися з США або іншою розвиненою країною про обмін SDR на долари або іншу вільно конвертовану валюту. Фактично SDR можна використовувати виключно для розрахунків по госдолгу (лише серед країн, які входять до складу учасників МВФ) — для підтримки платіжного балансу.

У листопаді минулого року Україна отримала не $4,5 млрд, а 3 млрд одиниць спеціальних прав запозичення, а в травні не $2,8 млрд, а 1,9 млрд SDR. Витратити ці засоби на соціальні виплати, дотації Пенсійному фонду, будівництво об'єктів Євро-2012 або які-небудь програми державної допомоги неможливе. Покриття дефіциту держбюджету за рахунок кредитних ресурсів Фонду може відбуватися тільки в межах тих сум, які повинні прямувати на повернення раніше узятих позик і виплату відсотків. Цього року уряд повинен повернути іноземним кредиторам близько $1,9 млрд — саме на це і піде велика частина другого транша від МВФ.

На підтримку платіжного балансу, тобто для зміцнення курсу національної валюти, позику Фонду використовувати повною мірою неможливо через відсутність вільного звернення SDR. Не дивлячись на кредити МВФ, кількість твердої валюти в скарбниці НБУ неухильно зменшуватиметься: затверджена в жовтні минулого року програма співпраці з Фондом передбачає істотне скорочення чистих міжнародних резервів регулятора — з $37,5 млрд за станом на 1 жовтня 2008-го до $14,9 млрд на 1 січня 2010-го (гранична межа встановлена в меморандумі з МВФ). Тому в середньостроковій перспективі курс гривні продовжить знижуватися.

Основним результатом отримання кредиту МВФ стане пролонгація раніше отриманих іноземних позик. Але ціна цієї допомоги буде дуже висока. По-перше, держава ризикує стати частиною фінансової піраміди, в якій для погашення заборгованості по попередніх кредитах доведеться брати нові і у все більшому розмірі. Отримані Нацбанком SDR можуть бути використані для повернення не тільки госзаимствований, але і боргів приватних компаній і банків — за допомогою механізму рефінансування. Власне, процес переведення частини банківських і корпоративних боргів в зобов'язання держави вже почався. У октябре–декабре минулого року заборгованість банків і компаній перед іноземними кредиторами зменшилася на $6,6 млрд — з $90,6 млрд до $83,9 млрд, а зовнішній борг органів держуправління і НБУ виріс на $5 млрд — з $14,3 млрд до $19,3 млрд. Після отримання кредиту від МВФ і інших міжнародних фінансових організацій розмір зовнішнього госдолга країни збільшиться мінімум удвічі. Тобто українські платники податків беруть у позику у Фонду, щоб допомогти банкам і корпораціям, які показали свою неефективність. Бідні заплатять за багатих. До того ж, за якими принципами вибираються фінустанови для надання державної допомоги, невідомо.

По-друге, уряд втратить самостійність в ухваленні рішень, потрапивши в залежність від міжнародних організацій. Віддавати позичені у МВФ засоби державі доведеться швидко — Україна повинна повернути кредит МВФ за шість років, починаючи з 2012-го. А відновити економіку і розрахуватися з боргами, виконуючи вимоги МВФ, буде нелегко. Основними умовами отримання позик від Фонду є: відмова від заходів по захисту власних виробників (навіть тих заходів, які можливі в рамках 5-річного перехідного періоду, який наданий Україні при вступі минулого року у ВТО), полегшення доступу на внутрішній ринок для транснаціональних корпорацій, скорочення соціальних програм, передає Інфобуд. Уряд буде вимушений, принаймні, частково погоджуватися на такі умови, щоб отримати чергові транші. Проте економіка не може розвиватися тільки за рахунок залучення зовнішніх засобів. До тих пір, поки внутрішнє виробництво не буде міцним, а сальдо зовнішньоторговельного балансу не стане позитивним (тобто поки Україна не проводитиме і не продаватиме більше, ніж споживати), не варто сподіватися на стійке економічне зростання. Інакше Україні доведеться погодитися на часткову втрату фінансового суверенітету.

Надія на те, що отримання кредиту від МВФ може дати сигнал міжнародним приватним компаніям про поліпшення інвестиційного клімату в Україні, марна. Вже після рішення ради директорів Фонду про виділення другого транша рейтингове агентство Moody’s понизило рейтинги України за зобов'язаннями в іноземній і національній валюті з B1 до B2 і зберегло негативний прогноз за урядовими зобов'язаннями