Банкіри економлять..для грабіжників

Правоохранітелі вичерпали всі аргументи, які могли б переконати банкірів сознательнєє відноситися до охорони своїх установ. МВС і ГПУ вирішили, що грабувати банки так часто стали саме тому, що їх адміністрація економить на безпеці. Оскільки через це не тільки пропадають гроші, але і можуть постраждати люди, вартові порядку планують притягати недбалих керівників до кримінальної відповідальності

Фінанси не бояться сокири

Починаючи з 2005 року кількість пограбованих банків стабільно росте. За даними ГСО (державна служба охорони), за перші 9 місяців поточного року зловмисники робили замах на фінустанови 147 разів. Тільки у столиці залишаються нерозкритими 11 «свіженьких» пограбувань. Банкіри нарікають на розгул злочинності і нездатність вартових порядку тримати ситуацію під контролем. А правоохранітелі, у свою чергу, вважають, що керівники банків самі провокують нальотчиків. Періодично вони придумують нові методи впливу на фінансистів, але поки без помітних результатів. Минулого тижня на сумісній нараді МВС і ГПУ розділи відомств знову торкнулися цієї теми.

— Вимагаю від вас (прокурорів) повернутися до цього питання і провести перевірку, — сказав генпрокурор Олександр Медведько. — Необхідно порушувати кримінальні справи відносно співробітників банків за службову халатність, оскільки в їх установах немає елементарних засобів захисту.

І дійсно, в більшості фінустанов в кращому разі є тривожна кнопка і грати на вікнах. Ні те, ні інше не врятує від озброєного грабіжника. Днями в Шевченківському районі Києва в одне з відділень «Ощадбанка» увійшли двоє і, угорожая касирові пістолетом, забрали готівку і сховалися, кинувши зброю в залі. Їх здобиччю стали 5 тис. гривень, 1,5 тис. доларів і невелика сума в рублях. Затримати нальотчиків за гарячими слідами не вдалося, їх особи встановлюються.

За декілька днів до інциденту в тому ж районі відділення комерційного банку пограбував чоловік з сокирою. Йому дісталося більше — близько 100 тис. гривень. Але, як показує статистика, розбійникам зазвичай вдається понести всього декілька тисяч. Сучасні охоронні системи, а тим більше оплата праці озброєного співробітника ГСО обійшлися б набагато дорожчим. А тому, на думку правоохранітелей, банкіри свідомо ризикують життями своїх працівників — їм вигідніше списувати награбоване, ніж щомісячно платити за безпеку.

Халатність халатності ворожнеча

Як розповів журналістам Юрій Луценко, цього року на предмет забезпечення охороною було обстежено 7 тис. банків по всій Україні. Це зразково третина від їх загальної кількості. За наслідками перевірок правоохранітелі внесли майже 3 тис. протестів і уявлень. Але, за словами міністра, «практично ніхто з керівництва фінустанов на них не відреагував».

— Банкіри нічого не хочуть зробити для поліпшення безпеці своїх установ, — сказав Луценко. — 23 банки відмовилися від охоронних послуг міліції.

Розділ МВС вважає, що відповідати за наслідки своєї скупості банкіри винні по статті «Службова халатність», яка передбачає не мало не багато, — виправні роботи на строк до двох років або обмеження свободи до три. Якщо ж халатність привела до тяжких наслідків, посадовець чекає 5-річний висновок.

Прокурор Києва Євгеній Блажівській вважає, що на перший раз банкірів потрібно притягати до адміністративної відповідальності, і лише якщо вони повторно проігнорують вимоги НБУ і не підсилять охорону — до кримінальної. Але, на думку фахівців, кримінальна відповідальність теж не панацея. На власників банків вплине тільки економічний чинник — коли охороняти відділення стане вигідніше, ніж не охороняти.

Марина БРИЛЬ

Охоронні війни фінансового миру

Монополія державної служби охорони на деякі види діяльності фактично закріплена законодавчо. Але, на думку банкірів, безпека банків страждає від відсутності конкуренції в охоронному бізнесі. Адже, згідно вимогам Нацбанку, велика частина операцій по перевезенню цінностей і забезпеченню безпеки фінустанов повинна забезпечуватися виключно озброєною охороною. Ні приватні фірми, ні внутрішні служби безпеці банків не мають права на носіння вогнепальної зброї. Значить, ГСО може диктувати свої умови на ринку інкасації і перевезень.

Банки оголошували війну держохороні десятки разів, твердили, що така монополія привела до системного і необгрунтованого підвищення тарифів за послуги інкасації, відмовлялися від охорони. Але так і не добилися зниження цін.

— ГСО бере за людину (охоронця) 300 грн. у добу, — говорить президент Федерації працівників недержавної служби охорони Сергій Шабовда. — Але банки не миритимуться з постійним підвищенням тарифів. Врешті-решт буде прийнятий закон «О зброї», і недержавні охоронні підприємства зможуть працювати, як це відбувається у всьому цивілізованому світі